- заржавіти
- —————————————————————————————заржаві́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
заржавілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
заржавілість — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
заржавіти — див. заіржавіти … Український тлумачний словник
заржавілий — див. заіржавілий … Український тлумачний словник
заржавілість — див. заіржавілість … Український тлумачний словник
заіржавілий — заржаві/лий, а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до заіржавіти, заржавіти. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
заіржавілість — заржаві/лість лості, ж. Властивість і стан за знач. заіржавілий, заржавілий … Український тлумачний словник
заржавелый — заржав елый … Русский орфографический словарь
заіржавіти — іє і заржаві/ти, і/є, док., заіржа/влювати, заржа/влювати, ює, недок. Покритися іржею, ржею … Український тлумачний словник
Ржавое железо не блестит — Ржавое желѣзо не блеститъ (иноск.) бездѣйствіе человѣка портитъ. Ср. Ты заржавѣлъ мечъ булатный Отъ бездѣйственной руки... Полежаевъ. Пѣснь горскаго ополченія … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)